способи проведення хімічної розвідки

способи проведення хімічної розвідки

Перший запропонував для виявлення ор індикаторні папірці, а другий - скляні посудини з індикаторними речовинами, через які всмоктувалось заражене повітря. Хімічна розвідка - це комплекс заходів, спрямованих на виявлення зараження отруйними речовинами місцевості у районах розташування та на напрямках дії військ, що проводяться з метою попередження ураження особового складу хімічною зброєю. Встановлення наявності зараження ор місцевості та повітря і термінове повідомлення особового складу про зараження; визначення характеру та ступеня зараження; визначення меж зараження районів та позначення їх знаками заражене з позначенням виду ор та часу визначення; визначення районів застою ор; визначення напрямків переміщення зараженої хмари; визначення шляхів обходу (об’їзду) районів зараження; здійснення контролю за зміною ступеня зараження ор місцевості та повітря а також за зміною меж районів зараження; виявлення зараження ор джерел питної води та пунктів водопостачання. Хімічна розвідка у ротах та батальйонах ведеться хімічними спостерігачами та хімічними спостережними постами, котрі призначаються з особового складу цих підрозділів. У частинах (з’єднаннях) хімічна розвідка здійснюється хімічними спостережними постами (хсп) та хімічними розвідувальними дозорами (хрд), що виділяються з підрозділів розвідки хімічних військ. Хсп ведуть розвідку, як правило, на командних пунктах частин (з’єднань), а хімічні розвідувальні дозори діють самостійно або у складі органів військової розвідки, передових, розвідувальних, рейдових, спеціальних та обхідних загонів, авангардів, загонів забезпечення руху та загонів ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження (зму). Спостереження здійснюється хімічними спостерігачами та хімічними спостережними постами (хсп), а обстеження - хімічними розвідувальними дозорами (хрд), які переміщуються на спеціально обладнаній техніці (брдм - рх, уаз - 469 - рх, бтр - рх). Виявлення зараження ор місцевості та повітря; встановлення типу ор у районі розташування спостерігача чи поста; повідомлення про хімічне зараження тих підрозділів, у розташуванні яких вони виявлені; встановлення ступеня зараження місцевості та повітря ор; контроль змін ступеня зараженості місцевості та повітря; взяття проб води, ґрунту, рослинності і т. Визначення та позначення меж районів хімічного зараження; відшукування шляхів їх обходу (об’їзду); виявлення напрямків, маршрутів та ділянок з найменшими ступенями зараження ор. У медичних підрозділах, частинах, установах хімічна розвідка організовується командирами (начальниками) цих підрозділів (частин) та проводиться як у власник інтересах, так і в інтересах військ. У місцях, де розгорнуті етапи медичної евакуації; на маршрутах їх переміщення; в районах майбутнього розгортання; на шляхах евакуації поранених та хворих. Хімічний контроль полягає у визначенні факту і ступеня зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами особового складу, поранених та хворих, засобів індивідуального захисту, обмундирування, взуття та спорядження, техніки та озброєння, майна, води, продовольства, фуражу та інших об’єктів. До обов язків хімічних військ входить індикація ор у повітрі, на ґрунті, озброєнні, техніці, засобах захисту, обмундируванні, спорядженні, матеріальних засобах, а також контроль за їх дегазацією. На ветеринарну службу покладається індикація ор та отрут у фуражі та воді, призначеній для пиття та миття тварин, а також на службових тваринах, на знятих шкірах та на тваринах, призначених для забиття на м’ясо. До завдань медичної служби входить визначення ор та отрут у воді, що призначена для пиття, приготування їжі та миття особового складу, а також у харчових продуктах, починаючи з продовольчих складів і закінчуючи казанком. Контроль за зараженістю медичного та санітарно - господарчого майна; контроль за зараженістю обмундирування, спорядження та іншого майна уражених, поранених та хворих, що прибувають на етапи медичної евакуації; контроль за повнотою дегазації води, продовольства, медикаментів та іншого медичного та санітарно - господарчого майна; експертиза води та продовольства на предмет зараженості отрутами, які противник використав з диверсійною метою. Методи бувають прямі (виявлення ор за їх характерними хімічними властивостями у присутності індикатора) та непрямі (виявлення ор за продуктами їх розпаду). Біологічні методи індикації ґрунтуються на оцінці клініко - патоморфологічних та біохімічних змін, що виникають в організмі тварин, спеціально заражених ор чи отрутами.

Фізичні методи індикації ґрунтуються на визначенні ор за фізичними властивостями (температура кипіння та плавлення, розчинність, леткість, питома вага, оптичні, електричні та теплові процеси у зараженому середовищі і т. Недолік цих методів у тому, що вони вимагають спеціального обладнання, високої кваліфікації працівників, а через це малопридатні для використання у польових умовах. Фізико - хімічні методи ґрунтуються на використанні явищ, які супроводжують або є наслідками хімічних реакцій, що відбуваються при взаємодії ор з індикаторами і реєструються за допомогою фізичних методів. У зв’язку з цим для конт - ролю за напрямком вітру на території об’єкту доцільно використовувати димові шашки і димові гранати з дот - риманням вимог пожежної і вибухової безпеки.

Радіаційні (хімічні) розвідувальні дозори, у тому числі виконуючі задачі радіаційних (хімічних) постів спостереження, дані розвідки доповідаються за допомогою радіозв’язку або мобільними телефонами.

Після завершення лік - відації наслідків аварії радіаційний і хімічний контроль за станом району аварії (катастрофи) передається санітарно - епідемічним органам. З метою вирішення задач дозиметричного і хімічного контролю аналізи проб, що відібрані радіаційними (хіміч - ними) розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціо - нарних лабораторіях (об’єктових), лабораторіях санепідем - станцій, лабораторіях мслк. У випадку виникнення трудності при встановленні природи сдор, особливо при транспортуванні їх без суп - роводжувальних документів, проби цих сдор відправляю - ться для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових закладів і вузів. Організатором діяльності цієї системи є мнс україни, а основними виконавцями - держкомгідромет, моз, мінаг - ропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління. Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують мнс україни про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на найближній час. У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спосте - реження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

Крім цього, до мережі мслк залучаються галузеві та окремі лабораторії суб’єктів госпо - дарської діяльності (хімічно небезпечних підприємств, об’єктів м’ясомолочної та харчової промисловості, кому - нального господарства та інші). Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (мслк) в залежності від їх призначення і харак - теру покладених на них задач оснащуються приборами розвідки, засобами зв’язку, перевезення, технічними засо - бами фоторозвідки, лабораторним обладнанням, реактива - ми, засобами індивідуального захисту та іншим майном. Посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженням (забрудненням) об’єктів довкілля; контроль за санітарно - епідемічною обстановкою в районах розгортання сил циві - льної оборони і розселення евакуйованого населення; при виникненні надзвичайної ситуації. Санітарною обробкою називається видалення радіоак - тивних речовин, знешкодження або видалення отруйних речовин, хвороботворних мікробів і токсинів з шкірних пок - ровів людей, а також з надітих індивідуальних засобів за - хисту, одягу та взуття. Часткова санітарна обробка при зараженні радіоак - тивними речовинами проводиться при можливості на про - тязі першого часу після зараження, за випадом радіоактив - них речовин безпосередньо в зоні радіоактивного заражен - ня і повторюється після виходу з неї. При одночасному зараженні радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами в першу чергу зне - шкоджуються отруйні речовини, а після проводяться дії, які передбачені для оброблення при зараженні радіоак - тивними речовинами і бактеріальними засобами.

При зараженні бактеріальними засобами повній санітар - ній обробці підлягають всі люди, що знаходяться в районі дії бактеріальних засобів, незалежно від того, використову - валися засоби захисту і чи проводилася часткова санітарна обробка. Санітарні пункти обмивання на базі стаціонарних бань, душових павільйонів і санпропускників; комплекти санітарної обробки ксо; інфекційно - душеві установки дда - 53а, дда - 66, ддп. Комплект санітарної обробки ксо призначається для повної санітарної обробки особового складу сил цо в теплий час року і часткової обробки в холодний час року.

Дезінфекційна душова установка дда - 53а (дда - 66 і ддп) призначенні для миття людей і дезинфекції (дезін - секції) одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту в польових умовах дезинфекція суконнопаперового одягу, зара - женого вегетативними формами мікробів (без миття лю - дей), літнього – 128 (80) комплектів, зимного – 72 (44) комп. Змивання радіоактивних речовин розчинами для дезак - тивації, водою і розчинниками з одночасною обробкою зараженої поверхні щітками дегазаційних машин і прибо - рів дозволяє знизити зараженість в 50 - 80 разів; видалення радіоактивних речовин переривистим газо - крапельним потоком з використанням спеціальної техніки з турбореактивними двигунами; видалення радіоактивних речовин обтиранням заражених поверхонь тампонами з мотлоху (з клоччя), змоченими розчинами для дезактивації, водою або розчинниками; використовується, в основному, для внутрішніх поверхонь техніки і транспорту; замітання (змивання) радіоактивного пилу віниками, щітками, мотлохом та іншими підручними засобами, що використовується, в основному, при проведенні часткової дезактивації; при частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед оброблюються ті частини і поверхні техніки і транспорту, з якими необхід - ний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі). Повна дегазація складається з повного обеззаражування або видалення з всієї поверхні техніки і транспорту отруй - них речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазації; при відсутності їх можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації. Автороз - ливальна станція арс - 12у (арс - 14), комплекти дк - 4, ідк - 1, дк - 3; комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка, що пристосована для використання при виконанні робіт з обеззаражування. Авторозливальна станція призначена для дезактивації, дегазації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і де - зинфекції території рідкими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами обо - лонок, а також для перекачування рідин з одної тари в іншу.

Маса неспорядженої машини 6135 (6970) кг; маса рідин, що перевозяться – 2500 кг; повна ємність цистерни 2600 (2700) л, робоча ємність цистерни 2500 л; час спорядження цистерни механічним насосом 8 - 12 хв ручним насосом – до 45 хв. Газорідинний прибор, комплект для дегазації озброєння і обмундирування (идс - с), чотири індивідуальні протихімічні пакети, порошок для дезакти - вації сф - 2 (сф - 2у), зіп і деталі кріплення, ящик для укладки і транспортування комплекту.

індивідуальний комплект для спеціальної обробки авто - тракторної техніки ідк - 1 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з викорис - танням стисненого повітря від компресору автомобіля. Комплект пристосувань до автомобільних водо - , мастило - і паливозаправників дкз призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з викорис - танням автопаливозаправника атз - 3 - 157, механізованої автоцистерни ацм - 4 - 150 або водомастилозаправника вмз - зіл - 157 (комплект до вмз може бути використаний також для миття особового складу). Мотопомпа м - 600 використовується для дезактивації струменем води великої техніки, а також для подання води з відкритих джерел води на площадки оброблення. Сот формує - ться на базі автомобільних колонн, гаражів, міських авто - хазяйств, станцій технічного обслужування автомобілів, мийних відділень трамвайних і тролейбусних депо. Заражені радіоактивними і хімічними речовинами і бак - теріальними засобами місцевість і споруди на протязі дов - гого терміну будуть служити джерелами ураження людей, зараження техніки і транспорту.

Зрізанням зараженого шару грунту (снігу) за допо - могою бульдозерів, грейдерів, снігоочисників (заражений грунт і сніг відкидається в сторону або вивозиться в моги - льники); перевертанням верхнього зараженого шару або переоранням тракторними плугами; засипкою поверхні зараженої місцевості незараженим грунтом, щебінкою, гра - вієм товщиною 6 - 8 см;замітанням, здуванням і змиванням радіоактивного пилу з доріг з твердим покриттям, бетон - них і асфальтних площадок. Дегазація і дезинфекція хімічним способом здійснює - ться поливкою місцевості розчинами (суспензією) для дегазації або розсипанням сухих речовин для дегазації. Дезактивація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту проводиться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і кожних виробів) водя - ними розчинами миючих засобів або водою, а також стир - кою за спеціальними режимами з використанням речовин для дезактивації. Якщо названими способами ступінь зараження одягу не можливо понизити до допустимих величин, то він підлягає дезактивації шля - хом стирки за відповідною технологією. Дегазація кип’ятінням проводиться в бучильних уста - новках бу - 4м або інших ємностях для верхнього одягу, шерстяного одягу і головних уборів з штучного хутра (шубно - хутрові і шкіряні вироби цим способом проводити дегазацію не можливо). Дегазація провітрюванням (природна дегазація) може бути використана для всіх видів одягу, взуття і інди - відуальних засобів захисту, особливо в випадках їх зара - ження отруйними речовинами.

Дезинфекція одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або паро - формаліовою сумішкою, кип’ятінням, замочуванням в роз - чинах для дезинфекції (або протиранням ними), стиркою. Обробка пароповітряною сумішкою використовується для дезинфекції всіх видів одягу і індивідуальних засобів захисту, крім шубно - хутрових, шкіряних і валяних виро - бів, які підлягають обробці пароформаліновою сумішкою в відповідності з інструкціями експлуатації дезінфекційно - душових автомобілів (дда) і дезінфекційно - душових при - чепів (ддп). Обробка кип’ятінням використовується для дезинфекції виробів з хлопчато - паперових тканин і індивідуальних за - собів захисту, виготовлених з гуми і прогумованих тканин. Дезинфекція одягу і індиві - дуальних засобів захисту, заражених вегетативними фор - мами мікробів, проводиться замочуванням в 5% - му водя - ному розчині фенолу, лізолу або нафталізолу (при зара - женні вірусом натуральної віспи концентрація збільшує - ться до 8%), 3% - му розчині монохлораміну або в 2, 5 % - му розчині формальдегіду протягом 1 год. Установи снлк здійснюють спостереження і контроль за станом природного середовища і потенційно небезпечних об єктів, роблять оцінку і прогнозування виникнення нс та їх наслідків. Різні формування) з метою збору даних про обстановку в районах нс, визначення кількості постраждалих, ступеня і характеру руйнувань, можливих напрямків розповсюдження небезпечних наслідків. Загальна розвідка ведеться розвідувальними загонами, дозорами, групами та наглядовими постами, відправлені від військ цивільної оборони, а також від невоєнізованих формувань та інших сил, що залучаються до ліквідації нс. Перша інформація про аварії на радіаційно небезпечних об єктах та формування небезпечних концентрацій сдор при хімічних аваріях, напрямку розповсюдження зараженого повітря, як правило, надходить від стаціонарних радіаційних та хімічних датчиків, що встановлюються на територіях радіаційно і хімічно небезпечних об єктах господарської діяльності і в санітарних захисних зонах навколо об єктів. При чому, як правило, вона організовується одночасно з виконанням завдань силами цо, що проводять рятувальні і інші невідкладні роботи, в яких раніше всіх приймають участь сили аварійнорятувальних служб. На рубежі вводу група отримує необхідне спорядження (радіостанцію, електричні ліхтарики, прибори розвідки, засоби відбору проб, засоби медичної допомоги), проходить інструктаж, переводить засоби індивідуального захисту в бойовий стан і направляється в осередок аварії. В ході розвідки осередку аварії оглядається місце (об єкт) аварії, визначаються (при можливості) її причини і масштаби, приймаються при можливості заходи щодо усунення причин аварії або її локалізації. Визначаються рівні радіації (ступінь зараження повітря сдор), відбираються проби (змиви) з обладнання і стін приміщень (споруд) для наступного їх лабораторного аналізу.

Якщо об єм задач з розвідки осередку аварії значно великий, а також з метою недопущення переопромінювання особового складу, організовується змінна робота груп розвідки.

Радіаційна (хімічна) розвідка на території суб єктів господарської діяльності групами розвідки, як правило, проводиться на розвідувальних хімічних машинах (автомобілях) або в пішому порядку.

При цьому розвідувальні групи, рухаються між цехами (дільницями), через кожні 50 - 100 м зупиняються і за допомогою приборів виконують заміри, визначають межі зараження і розповсюдження радіоактивних (хімічних) речовин. Ось чому в залежності від типу сдор у ряді випадків категорично забороняється не тільки вистрілювати знаки огородження, але і їх забивати, так як це може привести до вибуху.

Як правило, на межах зон хімічного зараження з інтервалом 300500 м виставляються хімічні пости спостереження, що призначені для контролю за змінами напрямку розповсюдження зараженого повітря і для контролю за змінами концентрації сдор. У зв язку з цим для контролю за напрямком вітру на території об єкту доцільно використовувати димові шашки і димові гранати з дотриманням вимог пожежної і вибухової безпеки.

Радіаційні (хімічні) розвідувальні дозори, у тому числі виконуючі задачі радіаційних (хімічних) постів спостереження, дані розвідки доповідаються за допомогою радіозв язку або мобільними телефонами.

Після завершення ліквідації наслідків аварії радіаційний і хімічний контроль за станом району аварії (катастрофи) передається санітарно - епідемічним органам. З метою вирішення задач дозиметричного і хімічного контролю аналізи проб, що відібрані радіаційними (хімічними) розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціонарних лабораторіях (об єктових), лабораторіях санепідемстанцій, лабораторіях мслк. У випадку виникнення трудності при встановленні природи сдор, особливо при транспортуванні їх без супроводжувальних документів, проби цих сдор відправляються для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових закладів і вузів. Організатором діяльності цієї системи є мнс україни, а основними виконавцями держкомгідромет, моз, мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління. Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують мнс україни про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на найближчий час. У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

Крім цього, до мережі мслк залучаються галузеві та окремі лабораторії суб єктів господарської діяльності (хімічно небезпечних підприємств, об єктів м ясомолочної та харчової промисловості, комунального господарства та інші). Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (мслк) в залежності від їх призначення і характеру покладених на них задач оснащуються приборами розвідки, засобами зв язку, перевезення, технічними засобами фоторозвідки, лабораторним обладнанням, реактивами, засобами індивідуального захисту та іншим майном. Посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженням (забрудненням) об єктів довкілля; контроль за санітарно - епідемічною обстановкою в районах розгортання сил цивільної оборони і розселення евакуйованого населення; - при виникненні надзвичайної ситуації. У військовій справі цей термін вперше був використаний у кінці першої світової війни для позначення заходів по виявленню ор при їх використанні противником. Перший запропонував для виявлення ор індикаторні папірці, а другий - скляні посудини з індикаторними речовинами, через які засмоктувалось заражене повітря. Тому зараз термін індикація включає більш широкий зміст і під цим терміном необхідно розуміти теорію і практику якісного виявлення кількісного визначення та ідентифікації ор у різних заражених середовищах. Хімічна розвідка - це комплекс заходів, спрямованих на виявлення зараження отруйними речовинами місцевості у районах розташування військ, та на напрямках їх дії, що проводяться з метою попередження ураження особового складу хімічною зброєю. Хімічна розвідка у ротах та батальйонах ведеться хімічними спостерігачами та хімічними спостережними постами, призначених з особового складу цих підрозділів і ведеться спеціально підготовленими відділеннями, екіпажами, розрахунками.

У частинах (з єднаннях) хімічна розвідка здійснюється хімічними спостережними постами (хсп) та хімічними розвідувальними дозорами (хрд), що виділяються з підрозділів розвідки хімічних військ. Хсп ведуть розвідку, як правило на командних пунктах частин (з єднань), а хрд діють самостійно або у складі органів військової розвідки, передових, розвідувальних рейдових, спеціальних та обхідних загонів, авангардів, загонів забезпечення руху та загонів ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження. Спостереження здійснюється хімічними спостерігачами та хімічними спостережними постами, а обстеження - розвідувальними дозорами, які перемішуються на спеціально обладнаній техніці (брдм - рх, уаз - 469 - рх, бтр - рх). У медичних підрозділах, частинах, установах хімічна розвідка організується командирами (начальниками) цих підрозділів (частин) та проводяться як у своїх інтересах, так і в інтересах військ. При рухові (розвідка нових районів розгортання та інше) санітарний інструктор - дозиметрист включається до складу рекогносцирувальної групи медичного підрозділу (частини). Хімічний контроль полягає у визначенні факту та ступеня зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами особового складу, поранених та хворих, засобів індивідуального захисту, обмундирування, взуття та спорядження техніки та озброєння, майна, води, продовольства, фуражу та інших об єктів. До обов’язків хімічних військ входить індикація ор у повітрі, на грунті, озброєнні, техніці, засобах захисту, обмундирування, спорядженні та інш матеріальних засобах, а також контроль дегазації цих об єктів. На ветеринарну службу покладається індикація ор та отрут у фуражі та воді, призначеній для пиття та миття тварин, а також на службових тваринах на знятих шкурах та на тваринах, призначених для забиття на м ясо. До завдань медичної служби входить визначення ор та отрут, яке у воді, що призначена для пиття, приготування їжі та помивки особового складу, а також у харчових продуктах, починаючи з продовольчих складів і закінчуючи казанком. Вони бувають прямі (виявлення ор за їх характерними хімічними властивостями у присутності індикатора) та непрямі (виявлення ор за продуктами їх розпаду). ^ біологічні методи індикації грунтуються на оцінці клінікопатоморфологічних змін, що виникають у організмі спеціально зараженої ор чи отрутами тварин. ^ фізичні методи індикації грунтуються на визначенні ор за фізичними властивостями (температура кипіння та плавлення, розчинність, легкість, питома вага, оптичні, електричні та теплові процеси у зараженому середовищі. Недолік цього методу той, що він вимагає спеціального обладнання, високої кваліфікації працівника, тому мало придатний до використання у польових умовах. ^ фізико - хімічні методи грунтуються на використанні явищ, які супроводжуються або є наслідком хімічних реакцій, що відбуваються на взаємодії ор з індикаторами і реєструються за допомогою фізичних методів. Оцінюючи методи індикації в цілому слід визначити, що найбільшу достовірність мають хімічний, физико - хімічний та біохімічний методи, дані інших методів можуть бути використані при аналізі виявлених результатів. Призначені для визначення наявності в повітрі аерозолів речовин типу v - газів під час випадання їх на обмундирування, об єкти бойової техніки, озброєння та інші поверхні. В повітрі, на місцевості, бойовій техніці та інших предметах - зарин, зоман, іприт; в повітрі - пари v - газів, фосгена, діфосгена, синільної кислоти, хлорциана і бі - зет. Зарина, зомана, v - газів, іприта, трихлотриетіленаміна, хлорциана, синільної кислоти і її солей, миш якомістких ор, алкалоідів та солей важких металів; - в повітрі та на різних предметах. Крім цього можливо також визначити в повітрі, воді та на предметах ор типу вz, для цього в комплект входить індикаторна трубка з одним коричневим кільцем. Крім цього, за допомогою мпхл можливо визначити ор в повітрі, а також виконати лабораторні дослідження на активність холінестерази в крові у осіб, котрі мають підозру на враження фор, і проводить лабораторну експертизу секційного матеріалу осіб, які загинули від отруєння фор. Можливості її більші, ніж інших приладів, бо неї закладені реактиви і прилади, які дозволяють використовувати усі методи індикації ор, а також і методи елементарного аналізу.

Гса - 12 являється загальновійськовим автоматичним приладом для виявлення в повітрі парів фосфорорганічних ор та видачі при цьому світлового і звукового сигналів оповіщення, а також приведення до дії автономного зовнішнього сигнального пристрою. Прхр призначений для використання на бронеоб єктах з метою безперервного контролю, виявленню, сигналізації та керуванню виконавчими механізмами системи колективного захисту.

Схема о призначена для виявлення ор в повітрі поза бронеоб єктом та видачі постійної світлової і переривистої звукової сигналізації та помаху на виконавчі механізми засобів захисту екіпажу бронеоб єкта. Ступінь і тривалість зараження ор предметів і об єктів навколишнього середовища визначається типом ор, їх агрегатним станом, щільністю зараження, метеорологічними умовами і порою року.

Так, наприклад, пари більшості ор не сорбуються поверхнею металевих, скляних виробів, фанери і дощок, але можуть довго утримуватися обмундируванням, мішковою тарою, брезентом, в жирах, воді та деяких харчових продуктах можливе навіть їх розчинення. Тривалість зараження води в різних пунктах збільшується по мірі віддалення від району початкового зараження і в гирлі річок, може становити декілька діб (2 - 4). Особливо найбільш небезпечними являються стійкі ор (v - гази, зоман, іприт), які можуть викликати зараження харчових продуктів на декілька діб, тижнів і навіть місяців. Відбір проб води та продовольства для направлення на аналіз в лабораторію проводиться в тих випадках, коли медична служба не може зробити остаточне заключення на місці. Якщо такі виявлені, то необхідно взяти проби грунту, рослинності і інш бо їх дослідження може дати більш вірогідні дані про природу ор, котрими заражене джерело. Якщо проба води буде доставлена на аналіз пізніше двох годин з моменту її взяття, ор витягують адсорбентом (шляхом пропускання через колонку з активованим вугіллям) чи органічними розчинниками (бензолом, толуолом, ефіром) по спеціальній методиці. При наявності сліду (краплі, плями, аерозоль) ор на тарі, брезенті на інших покриттях, а також на самих харчах, якщо вони зберігаються відкритими, знімають чи відсікають заражені місця та переносять в пробірку (колбу), яку щільно закупорюють. Проби сухарів, галет, печива, сухих овочів, харчових концентратів, кускового цукру, які знаходяться в ящику, мішковині, беруть з поверхні, яка прилягає до тари, з найбільшим зараженням. Проби м яса, риби, хліба та твердих жирів беруть за допомогою скальпеля і пінцету, зрізуючи шар товщиною 0, 5 - 1, 0 см з місць найбільшого зараження чи з тих окремих ділянок, де видно сліди ор. Взяті проби води і харчових продуктів пакуються, нумеруються і направляються з супровідними документами в лабораторію (сел дивізії, сез армії, сез фронту). Куди направляється проба, назва і місце знаходження (на карті) об єкта, де взята проба, час, місце і спосіб застосування ор, назва, номер і час взяття проби, результати досліджень на місці і характер припущеного зараження проби, мета дослідження проби, адреса, на яку необхідно направити результати аналізу, посада, звання та прізвище особи, яка направила пробу на аналіз. Якщо за допомогою приладу пхр - мв (мпхр) неможливо встановити зараження досліджуваного об єкту, але є підозра на його зараження, то проби із цих об єктів направляються в лабораторію, де на оснащенні є медична польова хімічна лабораторія (мпхл). Видача заключення про придатність продовольства і води для вживання особовим складом здійснюється тільки лікарями - спеціалістами, які мають відповідну підготовку в області воєнної гігієни і токсикології. Обстеження зараженого об єкта і прилягаючої до нього території, з метою збору і оцінки властивостей зараження і індикації ор на місці за допомогою приладу пхр - мв (мпхр), відбір проб і доставку їх в спеціальну лабораторію (сел дивізії, сео армії, сео фронту). Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Перший запропонував для виявлення ор індикаторні папірці, а другий — скляні посудини з індикаторними речовинами, через які всмоктувалось заражене повітря. Це комплекс заходів, спрямованих на виявлення зараження отруйними речовинами місцевості у районах розташування та на напрямках дії військ, що проводяться з метою попередження ураження особового складу хімічною зброєю. Хсп ведуть розвідку, як правило, на командних пунктах частин (з єднань), а хімічні розвідувальні дозори діють самостійно або у складі органів військової розвідки, передових, розвідувальних, рейдових, спеціальних та обхідних загонів, авангардів, загонів забезпечення руху та загонів ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження (зму). Повідомлення про хімічне зараження тих підрозділів, у розташуванні яких вони виявлені; на розвідувальні дозори, крім завдань, які виконуються хімічними спостерігачами (постами), покладаються такі завдання. Визначення та позначення меж районів хімічного зараження; відшукування шляхів їх обходу (об їзду); виявлення напрямків, маршрутів та ділянок з найменшими ступенями зараження ор. Хімічний контроль полягає у визначенні факту і ступеня зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами особового складу, поранених та хворих, засобів індивідуального захисту, обмундирування, взуття та спорядження, техніки та озброєння, майна, води, продовольства, фуражу та інших об єктів. На ветеринарну службу покладається індикація ор та отрут у фуражі та воді, призначеній для пиття та миття тварин, а також на службових тваринах, на знятих шкірах та на тваринах, призначених для забиття на м ясо. Призначені для визначення наявності в повітрі аерозолей речовин типу v - газів під час випадання їх на обмундирування, бойову техніку, озброєння та інші поверхні. Зарину, зоману, v - газів, сірчистого та азотистого іпритів, хлорціану, синильної кислоти та її солей, миш якомісних ор, алкалоїдів та солей важких металів; у фуражі. Зарину, зоману, v - газів, сірчистого та азотистого іприту, люїзиту, синильної кислоти, хлорціану, фосгену і дифосгену; в повітрі та на різних предметах. Медичні польові хімічні лабораторії (мпхл) є засобами оснащення санітарно - епідеміологічних закладів медичної та ветеринарної служб (сел дивізії, сез армії, сез фронту). Крім того, за допомогою мпхл можна визначити ор у повітрі, а також виконати лабораторні дослідження на активність холінестерази в крові у осіб, котрі мають підозру на ураження фор, і проводити лабораторну експертизу секційного матеріалу осіб, які загинули від отруєння фор. Можливості її більші, ніж інших приладів, бо в неї закладені реактиви і прилади, які дозволяють використовувати усі методи індикації ор, а також і методи елементарного аналізу.

При значному гамма - випромінюванні (захист від ударної хвилі); при гамма - випромінюванні радіоактивнозараженої місцевості з вимірюванням потужності дози; при появі в повітрі пари ор. Схема о” призначена для виявлення ор у повітрі поза бронеоб єктом та видачі постійної світлової і уривчастої звукової сигналізації і команд на виконавчі механізми засобів захисту екіпажу бронеоб єкта. Ступінь і тривалість зараження ор предметів і об єктів навколишнього середовища визначаються типом ор, їх агрегатним станом, щільністю зараження, метеорологічними умовами і порою року.

Наприклад, пара більшості ор не сорбується поверхнею металевих, скляних виробів, фанери і дошок, але може довго утримуватися обмундируванням, мішковою тарою, брезентом, жирами, водою та деякими харчовими продуктами, можливе навіть розчинення ор. Тривалість зараження води в різних пунктах збільшується в міру віддалення від району початкового зараження і в гирлі річок може становити декілька діб (2 - 4). Відбір проб води та продовольства для направлення на аналіз у лабораторію проводять у тих випадках, коли медична служба не може зробити остаточний висновок на місці. Якщо вони виявлені, то необхідно взяти проби ґрунту, рослин тощо, бо їх дослідження може дати більш точні дані про природу ор, котрими заражене джерело. Якщо проба води буде доставлена на аналіз пізніше ніж через дві години з моменту її взяття, ор витягують адсорбентом (шляхом пропускання через колонку з активованим вугіллям) чи органічними розчинниками (бензолом, толуолом, ефіром) за спеціальною методикою. При наявності сліду (краплі, плями, аерозоль) ор на тарі, брезенті та інших покриттях, а також на самих харчах, якщо вони зберігаються відкритими, знімають чи відсікають заражені місця та переносять у пробірку (колбу), яку щільно закупорюють. Проби сухарів, галет, печива, сухих овочів, харчових концентратів, кускового цукру, які містяться в ящику, мішковині, беруть з поверхні, що прилягає до тари, (з найбільшим зараженням). Проби м яса, риби, хліба та твердих жирів беруть за допомогою скальпеля і пінцета, зрізуючи шар товщиною 0, 5 - 1, 0 см з місць найбільшого зараження чи з тих окремих ділянок, де видно сліди ор. Куди направляється проба, назва і місцезнаходження (на карті) об єкта, де взята проба, час, місце і спосіб застосування ор, назва, номер і час взяття проби, результати досліджень на місці і характер імовірного зараження проби, мета дослідження проби, адреса, на яку необхідно направити результати аналізу, посада, звання та прізвище особи, яка направила пробу на аналіз. Якщо за допомогою приладу пхр - мв (мпхр) неможливо встановити зараження об єкта, але є підозра щодо його зараження, то проби з цих об єктів направляють у медичну польову хімічну лабораторію (мпхл). Видачу висновку про придатність продовольства і води для вживання особовим складом здійснюють тільки лікарі - спеціалісти, які мають відповідну підготовку в галузі воєнної гігієни і токсикології. В) продовольство (вода) придатне для вживання здоровими військовослужбовцями при виконанні бойових завдань і робіт у зоні зараження; на медичну службу частини покладаються такі медичні експертизи.

Обстеження зараженого об єкта і території, яка до нього прилягає, оцінка особливостей зараження та індикація ор на місці за допомогою приладу пхр - мв (мпхр), відбір проб і доставка їх у спеціальну лабораторію (сел дивізії, сез армії, сез фронту). Фахівець медичної служби виконує лабораторний контроль за пробами води і продовольства, які надходять з місць приготування їжі, випічки хліба, з продовольчих складів і пунктів водопостачання частини.