французька революція кінця 18 ст презентація
Причинами революції стали глибокі суперечності між третім станом (торговці та промисловці, селянство, робітники мануфактур, міська біднота) і пануючими привілейованими станами - дворянством і духовенством. інтереси і завдання тих, хто складав третій стан, не в усьому збігалися, але всі вони були однаково політичне безправні та прагнули змінити існуючий порядок. Королівська влада, дворянство і духовенство чинили опір будь - яким реформам, що могли знищити цехову систему і монопольні привілеї, що надавалися обраним компаніям і власникам королівських мануфактур, послабити феодальну залежність селянства. Щоб знайти вихід зі скрутного становища, король людовік xvi був змушений скликати генеральні штати - збори представників трьох станів, які не збиралися впродовж 175 років. Депутати третього стану, обрані в генеральні штати, і деякі представники від перших двох станів проголосили себе національними зборами, а 9 липня національні збори проголосили себе установчими зборами, поставивши за мету вироблення конституції. Виробили законопроект, згідно з яким скасовувалися станові переваги, феодальні права, церковна десятина і проголошувалася рівність усіх перед законом у сплаті державних податків. Збори прийняли декларацію прав громадянина і людини, в якій проголошувалися принципи народного суверенітету, рівність усіх перед законом, право людини на безпеку й опір пригнобленню, свобода слова, друку і совісті, священне і недоторканій. Встановлювалася конституційна монархія, законодавча влада належала однопалатним законодавчим зборам, виконавча - монарху і міністрам, яких він призначав. Усі громадяни були поділені на активних і пасивних, тобто на тих, хто мав право обирати (власники віком від 25 років, які платили прямий податок), і тих, хто не мав цього права. Праву частину законодавчих зборів становили фельяни - великі фінансисти, торговці, землевласники, промисловці, які були заінтересовані у збереженні монархії та конституції 1791 р ліву частину складали депутати, пов язані з якобінцями.
Жирондистів (найвідоміші депутати цієї течії були обрані в департаменті жиронда, їх представляли купці, промисловці і нові землевласники) і гору (якобінців, які становили блок середньої та дрібної буржуазії, селянства і плебейства). Французькі просвітителі просвітництво – ідейна течія та суспільний рух іі половини xvii - xviii століття у країнах європи й америки, яка проголошувала. У людей з явилося, хай поки і невпевнене, право на власну думку… просвітництво ідейно - культурний рух; проголошення культу розуму; визнання бога як творця всесвіту і людини; освіта і виховання як умова формування людини розумної; жанри літератури – просвітницький роман, роман виховання, епістолярний роман, філософська повість, елегія; гете - найвизначніший німецький поет, прозаїк, драматург, майстер художньої, виразної мови; філософ, натураліст і державний діяч. Йоган вольфганг гете (1749 - 1832) натуралізм об єктивне й справедливе відтворення дійсності уподоблення художнього пізнання до наукового фотографічно точне й неупереджене зображення навколишнього. Символізм художнє вираження своїх почуттів та інтуїтивне розуміння сутності речей за допомогою символів; багатозначність образів; гра метафор та асоціацій; туга за духовною волею; трагізм; поль верлен зачем ты вновь меня томишь, воспоминанье.
(1844 - 1896) вимисел як головний спосіб визнання світу; ідеали свободи, кохання, природи, творчості, краси… теми самотності, кохання, дружби; особистість як центр уваги, інтерес до внутрішнього світу людини; герой має винятковий характер у виняткових обставинах; усвідомлення недосяжності ідеалу; виразність авторського ставлення до зображуваного; романтизм. Бачиш, любий читачу, можна бути великим ученим, а не знати звичайнісіньких життєвих явищ і про всяку дурницю, відому кожному в світі, снувати найхимерніші здогади… гофман. Усе це призвело до кризи сільськогосподарського виробництва, що виражалася в злиденному існуванні селян, які не могли покращувати обробіток землі, використовувати добрива, а тому постійно знижувалася врожайність, зростав голод внаслідок численних поборів. Розорення селян позбавляло їх можливості успішно забезпечувати промисловість сировиною, а населення міст сільськогосподарськими продуктами, а також обмежувало приплив у промисловість вільної робочої сили.
Феодальна власність на землю і пов’язані з нею феодальні повинності призводили до занепаду сільського господарства, зубожіння і розорення значної частини селян, скорочували внутрішній ринок збуту промислової продукції. Цехові порядки гальмували розвиток ринкових відносин, змушували підприємців обходити цехові заборони і заводити розсіяні мануфактури в сільській місцевості. Найвищі посади здебільшого продавалися і купувалися за гроші або роздавалися на основі придворних зв’язків відповідно до знатності походження або за особистою забаганкою, що призводило до занепаду військової справи та управління країною. Вона витрачала величезні кошти на будівництво нових розкішних палаців, на організацію різноманітних свят, всілякі гуляння, на підтримку улюблених письменників і художників. Це була ледаща, безвільна, обмежена людина, без хисту політика та державця, в сім’ї якого, як казали тоді, “єдиним чоловіком” була жінка, австрійська принцеса марія — антуанетта. Вони не були зацікавлені у знищенні феодально - станового ладу, але, боячись банкрутства держави і втрати своїх прибутків, прагнули дещо обмежити владу короля, брати участь в управлінні господарськими й фінансовими справами країни.
Основна частина підприємців, яка вела торгівлю і проводила промислову діяльність, рішуче виступала проти наявних порядків, намагалася усунути дворян від влади, сама прагнула влади, була незадоволена тим, що повинна сплачувати податки, які постійно зростали.
Подвійна книжечка – “історія україни” та “всесвітня історія”, що містить оригінальні розробки уроків для 9 - го класу за новою програмою з урахуванням вікових і психологічних особливостей школярів.
Коментарі
Дописати коментар