німецька військова хроніка
В опублікованих за останнє двадцятиріччя наукових, науково - популярних працях значна увага приділяється державності доби української революції 1917 - 1921 рр. Проте, в силу вирішення більш широких наукових завдань, маловивченою залишається ситуація, в якій опинилася уманщина з моменту вступу німецьких військ та відносини місцевого населення з новою адміністрацією. Якщо про нього й згадували, то зазвичай як про батька петра петровича курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора музейної справи.
В енциклопедії українознавства вказується, що він був “адвокатом, громадським і кооперативним діячем, громадівцем, народником, організатором недільних шкіл. Входив до складу уманського відділу російського товариства червоного хреста (1881 - 1918), уманського благодійного товариства (1890 - 1904), уманського ощадно - позичкового товариства (від. Курінного, на наш погляд, полягає в тому, що вони дозволяють відновити духовний колорит життя українського міста в революційну добу в усій його трагічності й суперечності, дають змогу дізнатися про життєві перипетії уманчан майже столітньої давності. Цей факт з біографії адвоката пояснює значну кількість щоденникових записів, у яких згадуються настрої та реакція селян і простого населення на дії нової влади.
В той час міщани та адвокатське середовище умані побоювалися таких настроїв селян і покладали великі надії на припинення грабежів, розбоїв і руйнувань німецькими військами.
Також було створено тимчасові повітові та губернські земельно - ліквідаційні комісії, до компетенції яких входив розгляд справ про повернення власникам відібраних у добу центральної ради земель, угідь та майна, про відшкодування збитків і винагороду за користування майном. Уманський повітовий староста видав наказ про відновлення приватної власності і повернення власникам у повному обсязі їхнього колишнього майна та землі. Досить красномовний випадок стався з селянином, який не брав участі в пограбуванні майна поміщика піотровського, але німецький загін відібрав у нього 42 пуди різного хліба у якості компенсації. Незважаючи на докази неучасті селянина у пограбуванні майна, хліба йому ніхто не віддав, пояснюючи це тим, що поміщик ще не все втрачене майно отримав. Ще більше налаштувала селян проти гетьманської влади та німецьких військ торгівельна угода про поставки з нового врожаю до німеччини та австро - угорщини.
Така політика гетьманату, поведінка німецьких військ призвели до того, що у багатьох населених пунктах стали формуватися з селян повстанські загони, які виступали проти повернення землі попереднім власникам, накладених на них контрибуцій, реквізиції збіжжя. Катастрофічні зміни в житті уманчан та й своєму власному, з черговим встановлення більшовицької влади інформативно описані у наступних щоденникових записах, опрацювання яких вважаємо пріорітетним завданням найближчого часу.
Курінний детально фіксував факти сучасного йому життя, записував інформацію з періодичної преси та викладав зміст своїх розмов з міською інтелігенцією або ж селянами сусідніх з уманню сіл. Такий багатий виклад матеріалу, поза сумнівом, значно збагачує знання про відгомін макроісторії на регіональному рівні і є важливим джерелом з вивчення історії уманщини буремних перших десятиліть хх століття. Вивчення біографії петра петровича курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора уманського краєзнавчого музею. Аналіз політично - адміністративних, податкових, військових, соціально - економічних реформ петра і, їхніх причин й передумов, позитивних і негативних наслідків.
Коментарі
Дописати коментар