яка частина мови вже
Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою. і це не тільки тому, що цією мовою, засвоївши її змалку, вона користується повсякденно, а й тому, що рідна мова — це невід’ємна частка батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі. З рідною мовою мають - бо зв’язок найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці з материних уст, затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого товариства й тихий шелест листя старої верби, під якою вперше зустрівся юнак із коханою дівчиною… здібний - який має природні здібності до чогось. ) слова кожний, всякий, довільний, будь - який, будь - хто, перший - ліпший, перший - кращий є близькими, але не тотожними за значенням х слiд вибирати залежно вiд контексту.
Чи ця людина, що пустилась берега, стала тільки без просипу пити, чи в неї воднораз і зіпсувалася вдача — стала злісна, як то виходить за репортером, бо прикметник злісний є насамперед відповідником до російського злобный. інколи трапляється не тільки в сучасній публіцистиці, а й у художніх творах прикметник любимий, що має тенденцію витиснути давній прикметник улюблений. У цих реченнях ми зосереджуємо свою увагу на різниці між словами й людьми, але не знаходимо її в дальшому тексті, бо автори оповідали нам про всякі слова й про всяких людей. На зно трапляються різні тести, зокрема такі, де потрібно з ясувати, до якої частини мови належить те чи інше слово, а також ті, у яких треба визначити члени речення. Ці завдання є в кожному тестовому зошиті попередніх років, а отже вміння їх розв язувати гарантовано додасть тобі як мінімум кілька балів до загального результату.
Мають лексичне значення (називають предмети, явища, ознаки, кількість, дії, обставини), мають граматичне значення (відмінок, рід, число тощо), виступають членами речення, відповідають на питання. Називний шістдесят сім родовий шістдесяти семи шістдесятьох сімох давальний шістдесяти семи шістдесятьом сімом знахідний шістдесят сім шістдесятьох сімох орудний шістдесятьма сьома шістдесятьома сімома місцевий (на) шістдесяти семи (на) шістдесятьох сімох. Додаткову до основної дію або стан співаючи, заспівавши найчастіше виступає обставиною незмінна форма основна (дієслово - присудок) та супровідна (дієприслівник) дія виконуються одним і тим самим підметом. Одиничний дієприслівник (при якому немає жодних пояснювальних слів) не потребує виділення комами, якщо має значення обставини способу дії (а не додаткову дію) та стоїть після дієслова - присудка. Не мають лексичного значення, самі служать граматичними засобами для вираження зв язків речень і слів, не виступають членами речення, не змінюються, не відповідають на питання. Поглибити знання учнів про займенник як самостійну частину мови; формувати вміння розпізнавати займенники в реченні, визначати їх розряд за значенням, граматичні ознаки та синтаксичну роль; розвивати орфографічні навички; виховувати увагу та спостережливість. Виписати з речень словосполучення із займенниками, визначити їх синтаксичну роль, назвати розряд за значенням, граматичні ознаки; де треба, пояснити правопис. коли б кому - небудь (неозначений, давальний відмінок, додаток) забажалося добре придивитися з того (вказівний, чоловічий рід, однина, родовий відмінок, означення) берега на наш (присвійний, чоловічий рід, однина, знахідний відмінок, означення), то відразу побачив би нас(особовий, 1 особа, множина, знахідний відмінок) у цьому (вказівний, середній рід, однина, місцевий відмінок) лелечому гнізді. я (особовий, 1 особа, однина, називний відмінок, підмет) єсть народ, якого(відносний, чоловічий рід, однина, родовий відмінок, означення) правди сила ніким (заперечний, орудний відмінок, додаток) звойована ще не була. хто (питальний, називний відмінок, підмет) може про себе (зворотний, знахідний відмінок, додаток) сказати всю (означальний, жіночий рід, однина, знахідний відмінок, означення) правду незнайомій людині.
Коментарі
Дописати коментар