контурні умовні позначення

контурні умовні позначення

На земній поверхні маємо безліч місцевих предметів, контурів та рельєфу місцевості, які зображаються на топографічних планах спеціальними умовними знаками.

Лінії електропередачі на дерев’яних опорах і бетонних стовпах (висотою до 14 м) автомобільні дороги з удосконаленим покриттям (10 – ширина проїжджої частини, 14 – ширина земляного полотна в метрах, б – матеріал покриття) покращені грунтові дороги без покриття (6 – ширина дороги, г – матеріал добавки) а - кам’яні, бетонні і залізобетонні, однопрогінні, багатопрогінні; пункти державної геодезичної мережі квартали міст і селищ добриніне 0. Телефонні, телеграфні тощо залізниці неелектрофіковані, одноколійні, вантажно - розвантажувальні майданчики вантаж 10(14)б 6г гатка грунтові дороги, гатки польові та лісові дороги мости.

Основні основні потовщені та їхні підписи в метрах додаткові на половині висоти основного перерізу (напівгоризонталі) покажчики напрямку схилів (бергштрихи) позначки висот точок місцевості характеристика деревостоїв у метрах. Кожен такий об’єкт виражають спеціальним знаком, який визначає планове положення цього об’єкта на місцевості і легко визначається за таблицею умовних знаків. 4, в) служать для зображення об єктів, розміри яких не виражаються в даному масштабі карти або плану (мости, кілометрові стовпи, колодязі, геодезичні пункти). 4, г) установлюють відповідні відомства галузей народного господарства; їх застосовують для складання спеціалізованих карт і планів цієї галузі, наприклад, знаки для маркшейдерських планів нафтогазових родовищ - нафтопромислові споруди й установки, сердловини, промислові трубопроводи.

Перечень действующих (утвержденных) строительных норм, государственных стандартов, нормативных и технических документов укравтодора (по состоянию на 01. 2013 условные обозначения графических документов градостроительной документации вид документа дсту (государственный стандарт украины) шифр документа. Державне підприємство український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва (дп укрндпіцивільбуд), тк 314 планування територій та населе­них пунктів, пк 2 планування сільських територій розробники.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства україни.

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів мінрегіону україни державне підприємство укрархбудінформ. 2007 склад, зміст, порядок розроблення погодження та затвердження розділу інженерно - технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації 3. 3 ботанічний сад, дендрологічний парк, заказник, зоологічний парк, пам ятка природи, парк - пам ятка садово - паркового мистецтва, природні території та об єкти, природ­но - заповідний фонд - закону україни про природно - заповідний фонд 3. 7 генеральна схема планування території україни, генеральний план населеного пункту, детальний план території, містобудівна документація, план зонування території (зонінг), схема планування території області, схема планування території району, схема планування частини території україни, територія, червоні лінії - закону україни про регулю­вання містобудівної діяльності 3. 8 друга зона (зона обмежень), округ санітарної охорони, перша зона (зона суворого режиму), третя зона (зона спостережень) - закону україни про курорти 3. 9 землі історико - культурного призначення, нерухомий об єкт культурної спадщини, пам ятка культурної спадщини - закону україни про охорону культурної спадщини 3. 11 зона безумовного (обов язкового) відселення, зона відчуження, зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю, радіоактивно забруднені землі - закону україни про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи 3. 12 зона можливого ураження, зона надзвичайної екологічної ситуації, об єкт підвище­ної небезпеки (потенційно небезпечний об єкт) - закону україни про захист населення і тери­торій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 3. 14 екологічна мережа, національна екологічна мережа - закону україни про загально­державну програму формування національної екологічної мережі україни на 2000 - 2015 роки позначення, які використовуються для заповнення об єктів, що виражаються в масштабі карти, при цьому контури об єктів на карті зберігаються. Кожний аркуш топографічної карти містить такий обсяг інформації про позначену на ньому місцевість, який не можливо передати лаконічніше будь - яким іншим способом. Топографічні елементи місцевості зображуються на топографічних картах у вигляді умовних знаків, знаючи які, можна уявити характер і взаємне розташування місцевих предметів. Умовними знаками топографічних карт називається система графічних, літерних, цифрових та кольорових позначень, яка дозволяє зобразити місцевість на карті. Зовнішні межі (контури) таких об єктів позначаються на карті крапковим пунктиром, якщо вони не збігаються з лініями місцевості (дорогами, річками тощо). Точне розташування цих предметів визначається головними точками, якими і користуються при визначенні координат, вимірюванні відстаней та вирішенні інших завдань. V лінійними знаками позначаються об єкти місцевості, у яких за картою можна вимірювати довжину, але не можна вимірювати ширину (дороги, канали нафтопроводи, лінії електропередач тощо). Крім графічних умовних знаків, якими позначаються місцеві предмети, для додаткової характеристики застосовуються, повні й скорочені підписи та цифрові позначення. Ліс - зеленим, гідрографія - синім, рельєф і піски - коричневим, щільно - забудовані квартали населених пунктів та автошляхи з покриттям - жовтогарячим кольором. За формою і накресленням умовного знака спочатку визначають, який місцевий предмет зображено, а потім докладно, за додатковими елементами малюнка основного умовного знака, за пояснювальними знаками, підписами й цифрами визначають характеристику зображеного на карті місцевого предмета. Вивчення місцевості (виявлення її тактичних властивостей, детально вивчаючи окремі елементи місцевості) супроводжується аналізом різних факторів бойової обстановки та оцінкою місцевості (визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання); під час детального вивчення місцевості визначають кількісні та якісні характеристики топографічних елементів місцевості за маршрутом руху або в районі дій підрозділу, оцінюють тактичні властивості місцевості, тобто прохідність місцевості, її захисні та маскувальні властивості, умови спостереження орієнтування та ведення вогню. При цьому необхідно пам`ятати, що з моменту складання карти на місцевості могли статися зміни, які відображенні на карті, тобто зміст карти певним чином не відповідатиме дійсному стану місцевості на даний час. Закінчується пошуком найбільш ефективних способів вирішення бойового завдання внаслідок висновків, зроблених у заключній частині, тобто визначення вигідних варіантів використання сприятливих властивостей місцевості та заходів щодо обмеження її негативного впливу.

При цьому треба брати до уваги характер ведення бойових дій, підготовку особового складу, тактико - технічні характеристики бойової техніки та інші фактори.

Географічна карта — зменшене узагальнене зображення земної поверхні, виконане за допомогою умовних знаків і побудоване в певній картографічній проекції. Наприклад, назви населених пунктів; стрілки, які вказують напрямок течії річки; зображення листяного чи хвойного дерева на позначення переважання тих чи інших порід у лісі. Колір на картах застосовують для позначення якісних відмінностей об єктів місцевості за видовими ознаками (наприклад, дня об’єктів гідрографії використовують синій колір, для рослинності — зелений), а також внутрішньовидових ознак (наприклад, природні форми рельєфу зображують коричневим кольором, а штучні - чорним). Спосіб лінійних знаків застосовують для передавання ліній у їх геометричному розумінні (трубопроводи, кордони, межі); об єктів лінійного простягання, які ис виражені за своєю шириною в масштабі карти (дороги, річки); об єктів площинного простягання (гірські хребти). За допомогою способу якісного тла певну територію поділяють на якісно однорідні ділянки за природними, економічними чи політико - адміністратив - иими ознаками.

Наприклад, висоту суходолу показують горизонталі, глибину морів — ізобати, температуру повітря — ізотерми, кількість опадів — ізогієти, солоність води — ізогаліни.

Для кращого сприйняття явища ділянки між сусідніми ізолініями часто нафарбовують у різні кольори (як, наприклад, позначають рельєф на фізичних картах). Спосіб картограм застосовують для відображення відносних значень кількісних показників, що характеризують певні явища в межах наявних па карті територіальних, зазвичай адміністративних одиниць. Цей спосіб у шкільних атласах найчастіше використовують при створенні кліматичних, гідрологічних карт, карти густоти населення, позначення лісистості чи розораності території. Для картограми обов’язковою є шкала (штрихова, одноколірна чи багатоколірна), причому насиченість кольору чи густота штрихування мають наочно передавати інтенсивність певного явища. Фігура поділена на відповідні зображуваному явищу частини (наприклад, круг зображує кількість населення області, а сектори круга — його націоі іал ы і и й склад). Основні види картографічних способів зображення мають багато варіантів, комбінацій, тобто використовуються не тільки окремо, а й поєднуються певним чином. Варіювання й поєднання різних способів картографічного зображення допомагає відобразити на географічній карті різноманітність природи й соціально - економічних явищ. На картах атласу україни знайдіть об’єкти та явища, зображені позамасштабни - ми умовними позначеннями, способом якісного тла, ізолініями, лініями руху й ареалами.

Класифікація карт за різними ознаками потрібна для швидкого пошуку необхідної інформації, укладання каталогів, переліків карт, а також для створення картографічних інформаційно - довідкових систем. На них зображені форма земної поверхні (рельєф), гідрографія (моря, ріки, озера, болота), населені пункти, тематичні карти детальніше висвітлюють певну частину вмісту загальпогео - графічиих карт (наприклад, густоту населення, рослишшй покрив) або показують те, чого немає на загальпогеографічиих картах (наприклад, ґрунтовий покрив, геологічну будову, клімат, тваринний світ). Серед тематичних карт є карти природних явищ (фізико - географічні), до яких належать карти кліматичні, геоморфологічні, фунтові, рослинності та ін і карти суспільних явищ (суспільно - географічні) карти населення, економічні, політичні, політико - адміністративиі, адміністративні, історичні карти.

Географічна кбрта — це зменшене, узагальнене зображення земної поверхні, виконане за допомогою умовних позначень і побудоване в певній картографічній проекції.