французька школа геополітики доводить

французька школа геополітики доводить

Геополітика франції була більш поміркованою, адже була занепокоєна не придбанням нових територій, а освоєнням тих, якими вже володіла, та їх захистом від можливого захоплення сусідами – німеччиною або італією. На відміну від німецької традиції, у франції був закладений гуманістичний підхід щодо вирішення проблеми освоєння простору і заснована антропологічна школа у світовій геополітиці. Так, основоположною для ратцеля була ідея простору та життєвої необхідності в ньому держави, у блаша фокус наукових розвідок – це людина, тому не географічний фаталізм, а воля людини є вирішальною для розвитку держави.

(поль відаль де ла блаш) поль відаль де ла блаш (1845 – 1918) суб’єктивний фактор є провідним у цивілізаційному процесі, який блаш розглядав як світовий, і основну роль тут відіграють комунікації. Крім того, ці взаємодії є не тільки щільні культурні комунікації і запозичення, але й можуть доходити до майже цілковитого знищення одного осередку іншим. Аналізуючи геополітичне положення великих держав, блаш оцінював німеччину як просторово заблоковану іншими великими державами європи; великобританія і франція володіють великою кількістю колоній по всьому світу і вільним виходом до океану; сша можуть здійснювати меридіональну експансію; росія має в своєму розпорядженні азіатські території. Як конкретну реалізацію даної ідеї, блаш пропонує перетворити землі ельзасу і лотарингії (що відійшли до франції після першої світової війни і більшість населення тут німці) в зону взаємного співробітництва між францією і німеччиною. Обидва запевняли в необхідності створення політичного та економічного співтовариства європейських держав, допускаючи появу світової держави, виступали проти експансіонізму, жорстко критикуючи ратцелівську геополітику з її відвертою метою виправдати імперіалістичну політику німеччини.

Ансель вважав, що франція має демонструвати приклад цивілізуючої, а не завойовницької політики, адже шлях до прогресу проходить через забезпечення такого світового порядку, коли ідея домінування однієї нації над іншими взагалі не має права на існування. Ратцеля и на ее основе создал свою геополитическую концепцию, в которой тем не менее подверг глубокой критике многие ключевые положения немецких геополитиков. Разные научные подходы к разрешению глобальных противоречий между двумя странами – это теоретическое отражение попыток разрешения глобальных проблем, поиск наиболее оптимальных путей достижения поставленных целей. Он выдвинул идею превратить эти земли (в основном немецкоговорящие), перешедшие после первой мировой войны вновь к франции, в зону взаимного сотрудничества между двумя странами.

Превратить эти богатые провинции не в барьер, отгораживающий одну страну от другой, дающий выгоду только одной стороне, а сделать их как можно более проницаемыми.

Указанное противостояние в науке – отражение реальных противоречий между двумя странами - соседями, францией и германией, друзьями - соперниками, отражение всей суммы противоречий, накапливавшихся веками.

Экономическая конкуренция, военное соперничество 1870 - 1871 гг окончившееся поражением франции и провозглашением германской империи, послевоенные споры о территориальной принадлежности эльзаса и лотарингии и, наконец, первая мировая война с ее западным фронтом, где самые ожесточенные бои шли между французскими и германскими частями.

Человек тоже является географическим фактором, но при этом он наделен инициативой, предприимчивостью, может выступать и выступает проводником культурного фактора в политике.

В рамках каждого конкретного пространственного ареала со своими особыми географическими условиями человек вступал во взаимодействие с природой, в результате чего на протяжении определенного временного отрезка вырабатывался определенный образ жизни, замкнутый в этом ареале - очаг или ячейка цивилизации.

Климат, а главное - географическое многообразие, следовательно, многообразие очагов цивилизации, образа жизни, происходит интенсивный обмен достижениями, т. В европе развитие цивилизаций осуществлялось непрерывно, а в африке и азии ячейки цивилизации подвергались разрушению, а после перерыва частично возобновлялись. Совершенствуются все виды коммуникаций, расширяется, модернизируется сеть дорог; морские пути, перевозки (вообще море, океан) все более становятся зависимыми от связей с континентами.

Жан ансель (1882 - 1943) 1938 год - география границ, продолжал идеи ратцеля, отказывался рассматривать границы как строгий барьер между государствами, характеризуя их как временную периферию стран - результат равновесия между жизненными силами двух народов. Германской концепции поглощения малых стран более сильными противопоставлял идею создания подвижных, гибких группировок стран, в которых достижения цивилизации распределяются пропорционально вкладу в общее благосостояние человечества. Констатировал ослабление международной экономики, политическое влияние старых держав европы, тенденции превращения сша в нового мирового гегемона, возникновение нового средиземноморья на тихом океане - зона взаимопроникновения востока и запада и её гегемон - япония; указывал на опасность военизации исламского мира; видел выход в общеевропейской кооперации - объединении европы; считал, что будущий мир будет триполярным - сша, объединенная европа, япония. Раймонд арон (1905 - 1983) для ядерного века предпочтительна глобальная модель человеческого сообщества без идеологий и без границ, утративших свое былое значение (мондиализм). Организация государства и его географическое положение, под которым понимал отношение государства к основным коммуникационным линиям и приуроченным им потокам. Суть ее сводилась к тому, что государство полноценно может развиваться только тогда, когда обладает достаточным геополитическим пространством, большими территориями.

Создание такой империи, по мнению тириара, позволит сохранить существующие европейские и азиатские геополитические структуры, в противном случае советскому союзу, под разрушительным воздействием сил запада, внутренних причин грозит развал. Все страны, регионы земли вращаются вокруг тех городов, где есть центры мировых бирж, информационные центры, крупные производства и полезные ископаемые.

Такими ядрами - экономическими пространствами - стали, по мнению аттали, американское пространство, включающее северную и южную америку в одну финансово - промышленную зону; европейское пространство - вся объединенная европа; тихоокеанский регион с конкурирующими центрами.

Экономический и идеологический тип этих пространств будет схожим, следовательно, между тремя пространствами не могут возникнуть какие - либо противоречия. 1929) - современный французский географ, политолог и геополитик первым связал современную геополитику и общественное мнение, постановку геополитических проблем в демократическом обществе с работой средств массовой информации, вообще влияние информационных систем на развитие геополитических процессов. Современная школа лакоста большое внимание уделяет внутренней геополитике, считая главным объектом исследования не государство в целом, а отдельные территории, точнее региональные конфликты на этих территориях. Бюджетные проблемы, когда старение населения приводит к резкому увеличению социальных выплат и снижениюконкурентноспособности государства, в том числе в военной области; 2. Культурное единство - в отличие от россии или сша китай выделяется большой однородностью населения, национальные меньшинства составляют только 6% населения. Ислам как ответ на проблемы мировой цивилизации успешно решает вопросы социального неравенства, солидарности, помогает самоидентификации каждого мусульманина; 4. Наступательный дух ислама способствует активному приобщению к этой религии - философии все новых масс, в то время как христианская цивилизация утратила миссионерский и экспансионистский дух; 5. Использование терроризма фундаменталистскими организациями и средств массовой информации исламскими государствами для оказания давления на цивилизацию запада. Европа может компенсировать свои недостатки путем укрепления связей со своим историческим продолжением на американской стороне атлантики, более конкурентноспособной, чем европа, а также сотрудничеством со странами ближнего востока и северной африки.

Жан - фернан дюмон - современный французский демограф, политолог и геополитик в своих работах также делает вывод, что геополитическое положение страны напрямую зависит от количественного и качественного состава населения, его демографических статических характеристик (численность, распределение населения по территории страны, его этнический и конфессиональный состав, численность диаспоры, взятые в определенный момент) и динамических характеристик (внутреннее и внешнее переселения, изменения во времени вышеуказанных статических характеристик), а геополитика в определенной степени зависит от демографии.

Среди них, например, является защита оружия массового уничтожения от террористов, освоение космического околоземного пространства и контроля из космоса, снижение роли наций и национальных государств и повышение значения блоков, союзов, регионов, континентов, цивилизаций в процессе глобальных изменений, вызванных стремлением человечества к универсальности.

На этом этапе появилась насущная необходимость в выработке общемировой геополитики, направленной на сохранение природы и цивилизации, еще его можно назвать этапом неконфронтационной геополитики.

Его определение геополитики - изучение отношений между властной политикой в международном плане и теми географическимитерриториями в которых она проводится. Мир превращается в стихийную массу внутренних и внешних конфликтов, подогреваемых политическими авантюристами, преступными группировками, распространением оружия, наркотиков, обострением демографических и экологических проблем. Реформа оон должна, по мнению ученого, отменить право вето постоянных членов совета безопасности, парализующего деятельность этого органа, а также ввести в него в качестве постоянных членов представителей наиболее населенных стран (индии, мексики, бразилии, нигерии, египта), являющихся одновременно и региональными державами.

Такими ядрами – экономическими пространствами – стали, по мнению аттали, американское пространство, включающее северную и южную америку в одну финансово - промышленную зону; европейское пространство – вся объединенная европа; тихоокеанский регион с конкурирующими центрами.

Между этими тремя мондиалистскими пространствами, по мне­нию аттали, не будет существовать никаких особых различий или противоречий, так как и экономический и идеологический тип будет во всех случаях строго тождественным. Единственной разницей будет чисто географическое месторасположение наи­более развитых центров, которые будут концентрически струк­турировать вокруг себя менее развитые регионы, расположенные в пространственной близости.

1929) – современный французский географ, политолог и геополитик первым связал современную геополитику и общественное мнение, постановку геополитических проблем в демократическом обществе с работой средств массовой информации, вообще влияние информационных систем на развитие геополитических процессов. 1) бюджетные проблемы, когда старение населения приводит к резкому увеличению социальных выплат и снижению конкурентноспособности государства, в том числе в военной области; 2) потеря контроля над территорией (обезлюживание целых регионов и повышенная концентрация населения в городских конгломерациях); 3) зависимость от иммиграции, когда целые сектора экономики могут функционировать только благодаря притоку иностранной рабочей силы; 8) диаспора – за границами китая проживают почти 40 млн. Этнических китайцев, что оказывает стимулирующее влияние на развитие китайской экономики; 9) культурное единство – в отличие от россии или сша китай выделяется большой однородностью населения, национальные меньшинства составляют только 6% населения. 1) ислам как источник чувства уверенности в себе дает простые и ободряющие ответы на многие философские и жизненные вопросы мусульман; 3) ислам как ответ на проблемы мировой цивилизации успешно решает вопросы социального неравенства, солидарности, помогает самоидентификации каждого мусульманина; 4) наступательный дух ислама способствует активному приобщению к этой религии - философии все новых масс, в то время как христианская цивилизация утратила миссионерский и экспансионистский дух; 5) использование терроризма фундаменталистскими организациями и средств массовой информации исламскими государствами для оказания давления на цивилизацию запада. Жан - фернан дюмон – современный французский демограф, политолог и геополитик в своих работах также делает вывод, что геополитическое положение страны напрямую зависит от количественного и качественного состава населения, его демографических статических характеристик (численность, распределение населения по территории страны, его этнический и конфессиональный состав, численность диаспоры, взятые в определенный момент) и динамических характеристик (внутреннее и внешнее переселения, изменения во времени вышеуказанных статических характеристик), а геополитика в определенной степени зависит от демографии.

Его определение геополитики – изучение отношений между властной политикой в международном плане и теми географическими территориями в которых она проводится. Наприклад, жак ансель в міжвоєнний період розцінював німецьку геополітику як псевдогеографію, що ставила собі за мету виправдання нового пангерманізму і експансії. У 1938 році була видана його книга географія кордонів, в якій вчений пропонував розглядати зміну кордонів, як результат необхідності в динамічній політичній географії. В кінці 60 - х років хх століття у франції виникла нова геополітична течія, очолювана аленом де бенуа, який був прихильником ідеї єдиного простору і зв язку не з сша, а зі сходом. За лакостом, геополітика – це не континентальне бачення розвитку історичних процесів і не наука, головним принципом якої є фундаментальне планетарне мислення, засноване на цивілізаційно - географічному дуалізмі. Геополітика, на думку вченого, - це лише соціологічний інструмент аналізу ситуації, метод, який допомагає у дослідженні локальних проблем або при вивченні політичних уподобань населення певних регіонів. Таким чином, лакост зводив геополітику до вузької аналітичної дисципліни, яка дещо перегукувалася із електоральною геополітикою андре зігфрида, запропонованого на початку хх століття. Андре зігфрид, в свою чергу, частково підтримував ідею кліматичного детермінізму, вважаючи, що особливості характеру виборців залежать від географічного середовища, а зокрема, від клімату.

Ратцель стверджує, що держава є живою істотою, вкоріненою в грунті, тому будь - яка зовнішня експансія становить природний процес розвитку біологічного ор­ганізму.

Сильною є та держава, яка здатна підтримувати тісні у зв язки між власним прикордонням та серцевиною, не допуска­ючи сепаратизму; нормальною є така держава, яка найорганічніше поєднує географічні, демографічні та етнокультурні параметри нації. Ратцеля простір перестає бути суто кількісною категорією і набуває якості, перетворюючись на життєвий прос­тір (lebensraum), певну геобіосферу, безперервне життєве тіло етносу, що займає цей простір. На основі особистого знайомства зі сша та узагальнень історії європейських держав він доводив, що властива державам макси­ мальна географічна експансія зрештою має привести до збігу меж континентів і державних кордонів. Ратцелем основи нової науки, а й першим ужив для її означення термін геополітика шведський учений рудольф челлен (1864—1922), якого можна вважати представником німецької школи.

Челлена — це лише одна з 5 (поряд з економічною політикою, демополітикою, соціополітикою та кратополітикою) складових науки про державу, яка розглядає останню як живий організм (душею держави вважалася нація), втілений у просторі. Саме німеччина, інтереси якої протилежні інте­ресам інших західноєвропейських держав, має об єднати нав­коло себе європейців, втіливши в життя формулу німеччи­на = європа або принаймні теорію континентального блоку; • поглибив ідею ф. Челленом похідним; • розкрив поняття трьох просторових факторів — розширення, монолітності території, свободи переміщення населення — в динаміці геополітичних процесів. Автор не акцентував головної уваги на етнічній єдності серединно - європейського простору, а призначення його існування вбачав у створенні конкурентних переваг щодо великої британії, сша та росії. Теоретиками і практиками консервативної революції (третього шляху) були карл шмітт, артур мюллер ван ден брук, ернст юнґер, ернст нікіш, генріх лауфенберґ та ін. Збагатив геополітику своїми, певною мірою тенденційними, ідеями, викладеними у працях політична теологія (1922), зем­ля і море (1942), номос землі (1950), планетарне протисто­яння між сходом і заходом та протистояння землі і моря (1959) та ін ще один представник німецької школи — карл шмітт (1887—1985). Номос — це така форма організації буття, яка вста­новлює найгармонійніше співвідношення між природними та культурними особливостями людського колективу і навко­лишнім середовищем — як у соціальному ансамблі, так і між окремими складовими; • на основі вивчення номосу землі — висновок про глобальне протистояння між двома сутнісно різними цивілізаціями су­ходолу (бегемот, традиційна) і моря (левіафан, трансфор­маційна); • гіпотеза великого простору, згідно з якою поява держав - континентів є історичною та геополітичною необхід­ ністю. Його теза щодо того, що формування ве­ ликих просторів спричинюється не агресією, а політичною волею держав чи народів, є аксіомою сучасних інтеграційних процесів. Однак її окремі ідеї — континенталізм, протиставлення європи атлантистському заходові, германо - та русофільство — дістали про­довження у працях нових правих, і не лише німецьких, уже в 60 - х роках xx ст. Справляли ідеї альфреда таєра мегена (1840—1914), викладені у працях вплив морської сили на історію (1660—1783) (1890), вплив морської сили на французьку революцію та імперію, зацікавленість америки в морській силі сьогодні та в майбутньо­му (1897), морська сила та її відношення до війни (1905) то­що. Здатність флоту до оборони і війни з ворогом; • політичний характер правління, від якого залежить спряму­вання кращих природних та людських ресурсів на створення морської сили.

По - третє, одним з першим виділив планетарні геополітичні структури, передбачивши домінування сша в північній конти­нентальній напівсфері та світі загалом. З цією метою він запропонував пере­нести на планетарний рівень принцип анаконди, який передба­чав блокування доступу супротивника до морських узбереж та створення перепон на шляху утворення ворожих коаліцій. Зростання військово - стратегічного значення повітряного ба­ сейну; розвиток ядерної зброї; зменшення ролі національних кор­донів; відсутність на практиці суто морських або континенталь­них держав. Мегена ніколас спікмен (1893—1944) розгля­ дав геополітику як найважливіший науковий інструмент міжна­родної політики, що дає змогу розробити найефективнішу стра­ тегію безпеки.

Західна європа та східне узбережжя сша формують атлантичне співтовариство, перетворюючи північ атлантичного океану у внутрішнє море найрозвинутішої в усіх відношеннях західної цивілізації. Спікмена втілились у життя (створення нато, холодна війна, недопущення союзу срср - китай, гегемонія сша у світі тощо), у поглинання сполученими штатами західної європи важко повірити.

Поверхня території, природа кордонів, чи­сельність населення, наявність корисних копалин, рівень еко­номічного і технологічного розвитку, фінансова забезпеченість, етнічна однорідність, рівень соціальної інтеграції, політична ста­ більність та національний дух. їхній інтелектуальний по­тенціал було спрямовано на обгрунтування ідеї відмови сша від концепції ізоляціонізму, поширення їх впливу на ключові регіони світу, посилення ролі авіації в міжнародній політиці. Кеннан (початки радянської поведінки, 1947) — розгля­нув причини непоступливості срср після другої світової війни, запропонував основи політики стримування та пе­редбачив крах цієї держави в результаті незаконної передачі влади; концепція різноманітності світу; • д. Юрк (географічна вісь історії, 1956) — на основі кла­сифікації берегових зон майнінґа побудував історичну мо­дель, у якій головну роль відіграють прибережні цивілізації, від яких культурні імпульси надходять углиб континенту; • с. Кіссінджер (дипломатія, 1997) — автор доктрини linkage (аналог анаконди), яка наголошувала на тому, що стратегія сіііа має бути спрямована на здобуття контролю й об єднання дисконтинуальних зон за умови витіснення срср від узбе­режжя морів. Яскравим представником неоатлантизму та цивілізаційної гео­ політики є семюел хантінгтон (протистояння цивілізацій, 1993), який поділив світ на захід і решту.

Виокремивши 8 цивілізацій, він наголошує на тому, що перемога таласократії є уявною і тимчасовою, оскільки розвиток решти цивілізацій бу­де зорієнтований у відмінному від атлантизму та цивілізації за­ходу напрямі. На тлі зменшення ролі держав - націй протистоян­ня цивілізацій є майже неминучим, а окремі конфлікти вже нині мають цивілізаційний характер, тому захід повинен. Вольфовіц і надалі найвірогіднішим против­ ником вважає росію, проти якої варто створити санітарний кор­дон або принаймні запобігти виникненню в євразії стратегічної сили, що здатна протидіяти сша. Однак позиція усіх неоатлан - тистів збігається в тому, що перемога у холодній війні не змен­шує загрози для заходу, тому планетарний дуалізм залишається головною парадигмою і для початку xxi ст. Над розробкою повної уніфікації планети і створен­ ням світового уряду в сша працювали і працюють рада з між­ народних відносин та фонд карнеґі за всесвітній мир, більдерберґський клуб, тристороння комісія (трилатераль), фонд сороса, які. Ця теорія пропонува­ла уникнути холодної війни шляхом створення культурно - іде­ологічного типу цивілізації, який був би проміжним між соціалізмом і капіталізмом, між атлантизмом і континенталізмом, і передбачала спільне керівництво планетою москвою та вашингтоном. Бжезінський уже більше уваги приділяв темі збереження гегемонії сша у світі, який глобалізується, тому акцент робився на запобіганні посиленню ролі геостратегічних агентів євразії або їх блокуванні. Валлерстайн (виділяє нідерландський, британський та американський цикли світової гегемонії і наполягає на тому, що й не існує тісної кореляції між економікою і політикою, п. Основу глобального лідерства формують мобільні військові сили, передова економіка, відкрите суспільство, нововведення, які адекватно реагують на світові проблеми). Центральне положення займає осьовий ареал (географічна вісь історії), межі якого автором не уточнювалися і змінювалися з праці до праці, однак переважно ототожнювалися з російською імперією (срср). Той, хто контролює східну європу, керує хартлендом; хто керує хартлендом, домінує над світовим островом; хто домінує над світовим островом, керує світом. постколумбовий (відсутність незайнятих земель спричинює світові війни, а нові транспортні технології зміщують геополітичний вектор у бік континентальних держав) періоди.

Паркер — вважав геополітичний процес не стихійною взаємодією багатьох чинників, а еволюційним процесом, зу­мовленим об єктивними закономірностями формування геополітичного простору, ускладненим до того ж багатофакторністю історії людства; • п. Виокремлення трьох форм тери­торіальних систем політичної могутності (кільцеподібна, клапти­кова та від моря до моря); з метою збереження цілісності росії необхідно посунути її культурно - економічний центр до геогра­фічного центру, у виділену автором російську євразію. Суть праць євразійців, і зокрема петра савицького (1895—1968) — степ та осілість (1922), географічний огляд росії - євразії (1926), географічні та геополітичні основи євразійства (1933) та ін полягала в тому, що росія є особливим цивілізаційним утворенням; синтезом європейського та азійського на­чал; осередком проживання особливої євразійської нації; євразією не у фізико - географічному, а в ідейному розумінні. Прагнучи відокремити росію від європи, ав­тор наголошував, що неправильно вести відлік розвитку росії від київської русі (провінції), і вітав монголо - татарське ярмо, завдя­ки якому росія досягла своєї геополітичної самостійності і збе­регла духовну незалежність від агресивного романо - германського світу.

В рамках євразійства розроблено центро - периферійну модель, де континент євразія поділяється на серединний континент, тоб то власне євразію (разом з українськими землями), та два периферійні світи (азійський і європейський). Молодим і перспективним етносом вважаються росіяни як етнос, що сформувався на основі тюрко - слов янського злиття, в той час як західна цивілізація перебуває на стадії пасіонарного згасан­ня. Дуґін (консервативна революція, 1994, основи геополіти­ ки, 1997), для якого геополітика — це передовсім метод обгрун­ тування крайньо правої політичної свідомості та пошуку третьо­го шляху для росії. Данилевського про створення православно - слов янського союзу як противаги і заходові, і сходові, оскільки азійські народи несуть у собі небезпеку для існування росії. Вирішення проблеми європейської й світової безпеки відаль де ля блаш вбачав у створенні політичного та економічного спів­товариства держав, допускаючи появу світової держави.

Геополітика лакоста — це лише соціо­логічний інструмент аналізу ситуації, метод, який допомагає у дослідженні локальних проблем або при вивченні політичних уподо­бань населення певних регіонів. Розвиток зброї масового знищення й авіакосмічної техніки; зростання геополітичної ваги космічно­го простору; розвиток змі та формування масової поведінки людей; поява нових суб єктів міжнародних відносин. Ален де бенуа вважав, що концепція держави - нації застаріла і майбутнє належить лише великим просторам, базою яких мають стати не механічне об єднання держав, а рівність і спільність культури.

Головний геополітичний принцип європи, яка, за твердженням нових правих, не є частиною заходу, де відсутні етнічні та духовні традиції, вони бачать у нейтральній та сильній європі ста прапорів. • бельгійці жан тіріар (концепція центристської єврорадянської імперії від владивостока до дубліна; срср — спадкоємець третього рейху) та роберт стойкерс; • австрієць йордіс фон логаузен — теоретичне узагальнення по­ няття влади; європа лише тимчасово підпала під владу таласократії, розпад срср — поразка континентальних сил; • італійці к.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

контрольна робота займенник тести 6 клас з відповідями

набір букв українського алфавіту

контрольні роботи з української мови 9 клас з відповідями